Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

непідлеглий

Непідле́глий, -ла, -ле

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. непідлеглий — непідле́глий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непідлеглий — НЕЗАЛЕЖНИЙ, непідпорядкований; п! НЕПІДДАТЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. непідлеглий — див. автокефальний; непохитний  Словник синонімів Вусика
  4. непідлеглий — -а, -е. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підпорядковується комусь, чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непідлеглий — НЕПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підпорядковується комусь, чомусь. Він не мав ще ніякої посади, та дуже й не дбав про неї, бо йому кращою здавалася непідлегла адвокатура (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  6. непідлеглий — НЕПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підпорядковується комусь, чомусь. Він не мав ще ніякої посади, та дуже й не дбав про неї, бо йому кращою здавалася непідлегла адвокатура (Гр., II, 1963, 38).  Словник української мови в 11 томах
  7. непідлеглий — Непідлеглий, -а, -е Независимый. Непідлегла воля духа. К. ХII. 23.  Словник української мови Грінченка