непідлеглий

непідле́глий

-а, -е.

Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підпорядковується комусь, чомусь.

Значення в інших словниках

1. непідлеглий — непідле́глий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непідлеглий — НЕЗАЛЕЖНИЙ, непідпорядкований; п! НЕПІДДАТЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. непідлеглий — див. автокефальний; непохитний  Словник синонімів Вусика
4. непідлеглий — НЕПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підпорядковується комусь, чомусь. Він не мав ще ніякої посади, та дуже й не дбав про неї, бо йому кращою здавалася непідлегла адвокатура (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
5. непідлеглий — Непідле́глий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. непідлеглий — НЕПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підпорядковується комусь, чомусь. Він не мав ще ніякої посади, та дуже й не дбав про неї, бо йому кращою здавалася непідлегла адвокатура (Гр., II, 1963, 38).  Словник української мови в 11 томах
7. непідлеглий — Непідлеглий, -а, -е Независимый. Непідлегла воля духа. К. ХII. 23.  Словник української мови Грінченка