нервувати —
Коли вживають дієслово нервувати, а коли нервуватися? Часом нервувати використовують у не властивому йому значенні: “Вона помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно” (Петро Панч).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
нервувати —
нервува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
нервувати —
див. сердитися; хвилюватися
Словник синонімів Вусика
нервувати —
Нервувати й нервуватися Дуже часто, надто в деяких південних говорах, уживають слова нервувати в невластивому йому значенні: «Він цілий день нервує й ніяк не може заспокоїтися».
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
нервувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Те саме, що нервуватися. 2》 перех. Приводити кого-небудь у стан нервового збудження, роздратування; прикро вражати чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нервувати —
НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого. Спричиняти в кого-небудь нервове збудження, роздратування. Ольга нетерпляче прикусила губу. Короткі, нескладні відповіді дівчини нервували її (І.
Словник української мови у 20 томах
нервувати —
ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін.
Словник синонімів української мови
нервувати —
НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Те саме, що нервува́тися. Жінка помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно (Панч, Синів..
Словник української мови в 11 томах