Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

нормувати

Нормува́ти, норму́ю, норму́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. нормувати — нормува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нормувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Визначати, розробляти нормативи та встановлювати, запроваджувати норми в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нормувати — Вимірювати, вимірити, повимірювати, замірювати, замірити, позамірювати, намірювати, намірити, понамірювати, розмірювати, розміряти, порозмірювати, умірювати, умірити, повмірювати, зобов'язувати, зобов'язати, позобов'язувати, призначувати, призначати...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. нормувати — НОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Визначати, установлювати, запроваджувати норму в чому-небудь. Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  5. нормувати — НОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Визначати, установлювати, запроваджувати норму в чому-небудь. Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Смолич, Перша книга, 1961, 50)...  Словник української мови в 11 томах