нормувати —
нормува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нормувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. Визначати, розробляти нормативи та встановлювати, запроваджувати норми в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нормувати —
НОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Визначати, установлювати, запроваджувати норму в чому-небудь. Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Ю.
Словник української мови у 20 томах
нормувати —
НОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Визначати, установлювати, запроваджувати норму в чому-небудь. Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Смолич, Перша книга, 1961, 50)...
Словник української мови в 11 томах