Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

носок

Носо́к, носка́, на носку́; носки́, -кі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. носок — носо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. носок — -ска, ч. 1》 Зменш. до ніс 1), 2). 2》 Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін. На носках — спираючись на передню частину ступні. 3》 Передня частина багатьох предметів. 4》 перев. мн. носки, -ів. Те саме, що шкарпетки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. носок — Шкарпетка, див. чулок  Словник чужослів Павло Штепа
  4. носок — НОСО́К, ска, ч. 1. Зменш. до ніс 1, 2. – Подивилась [жінка] й зморщила носок... (Марко Вовчок); Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить (Номис). 2. Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  5. носок — НОСО́К, ска, ч. 1. Зменш, до ніс 1, 2. — Подивилась [жінка] й зморщила носок… (Вовчок, VI, 1956, 269); Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить (Номис, 1864, № 11309). 2. Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
  6. носок — Носо́к, -ска м. ум. отъ ніс. 1) Носикъ. У моєї мами носок довгий. Г. Барв. 504. 2) Клювъ птицы. Рання пташка носок чистить. Чуб. І. 261. 3) Носокъ (обуви). Перебуйся назад носками. Ном. 4) У яйца: острый конецъ.  Словник української мови Грінченка