нурт

Нурт, -ту, -тові, в -ті; ну́рти, -тів

Значення в інших словниках

1. нурт — нурт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нурт — див. ВИР; П. натовп.  Словник синонімів Караванського
3. нурт — див. вир  Словник синонімів Вусика
4. нурт — -у, ч. 1》 Те саме, що вир. 2》 у знач. присл. нуртами. Крутячись, вируючи. 3》 перен. Велика кількість людей; натовп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нурт — НУРТ, у, ч. 1. Те саме, що вир. Я не за себе тоді жахавсь, а боявся за тебе, Що без керма й без керманича серед нуртів опинившись, Твій корабель не спроможеться більшої витримать бурі... (М. Зеров); Вночі .. побігла жінка топитися до Бугу.  Словник української мови у 20 томах
6. нурт — ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше...  Словник синонімів української мови
7. нурт — НУРТ, у, ч. 1. Те саме, що вир. Я не за себе тоді жахавсь, а боявся за тебе, Що без керма й без керманича серед нуртів опинившись, Твій корабель не спроможеться більшої витримать бурі… (Зеров, Вибр., 1966, 248); Вночі.. побігла жінка топитися до Бугу.  Словник української мови в 11 томах
8. нурт — Ну́рт, -та м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.  Словник української мови Грінченка