нюхання

Ню́хання, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. нюхання — ню́хання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нюхання — -я, с. Дія за знач. нюхати 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нюхання — НЮ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ню́хати 1–3. [Дзюба:] Так ось, коли я попросив у нього понюхати, так він... [Жінки:] О, господи. Знов із тим нюханням (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
4. нюхання — НЮ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ню́хати 1 — 3. [Дзюба:] Так ось, коли я попросив у нього понюхати, так він… [Жінки:] О, господи. Знов із тим нюханням (Коч., І, 1956, 96).  Словник української мови в 11 томах
5. нюхання — Ню́хання, -ня с. Нюханіе.  Словник української мови Грінченка