нюхання

Ню́хання, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нюхання — ню́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нюхання — -я, с. Дія за знач. нюхати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нюхання — НЮ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ню́хати 1–3. [Дзюба:] Так ось, коли я попросив у нього понюхати, так він... [Жінки:] О, господи. Знов із тим нюханням (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  4. нюхання — НЮ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ню́хати 1 — 3. [Дзюба:] Так ось, коли я попросив у нього понюхати, так він… [Жінки:] О, господи. Знов із тим нюханням (Коч., І, 1956, 96). Словник української мови в 11 томах
  5. нюхання — Ню́хання, -ня с. Нюханіе. Словник української мови Грінченка