Значення в інших словниках
-
нікотин —
нікоти́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
нікотин —
-у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нікотин —
НІКОТИ́Н, у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (з навч. літ.); Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
нікотин —
нікоти́н (франц. nicotine) алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького дипломата 16 ст. Ніко, який вперше ввіз тютюн до Франції.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
нікотин —
Алкалоїд, міститься в листках тютюну; дуже сильна отрута; малі дози стимулюють діяльність нервової системи, більші викликають отруєння і смерть внаслідок ураження дихального центру; часте паління призводить до нікотинової залежності.
Універсальний словник-енциклопедія
-
нікотин —
НІКОТИ́Н, у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (Шк. гігієна, 1954, 56); Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Збан., Між.. людьми, 1955, 20).
Словник української мови в 11 томах