нікотин

НІКОТИ́Н, у, ч.

Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні.

Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (з навч. літ.);

Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. нікотин — нікоти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нікотин — -у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нікотин — нікоти́н (франц. nicotine) алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького дипломата 16 ст. Ніко, який вперше ввіз тютюн до Франції.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. нікотин — Алкалоїд, міститься в листках тютюну; дуже сильна отрута; малі дози стимулюють діяльність нервової системи, більші викликають отруєння і смерть внаслідок ураження дихального центру; часте паління призводить до нікотинової залежності.  Універсальний словник-енциклопедія
5. нікотин — Ніко́тин, -ну, -нові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нікотин — НІКОТИ́Н, у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (Шк. гігієна, 1954, 56); Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Збан., Між.. людьми, 1955, 20).  Словник української мови в 11 томах