німчик —
ні́мчик іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
німчик —
-а, ч., жарт. Те саме, що німець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
німчик —
НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Т. Шевченко); Німчик вийняв пістолет і .. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик).
Словник української мови у 20 томах
німчик —
НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Шевч., І, 1951, 262); Німчик вийняв пістолет і.. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126).
Словник української мови в 11 томах
німчик —
Німчик, -ка м. 1) Нѣмой человѣкъ. 2) Нѣмецъ. --------------- Німчик, -ка м. ум. отъ німець.
Словник української мови Грінченка