Орфографічний словник української мови

німчик

ні́мчик

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. німчик — -а, ч., жарт. Те саме, що німець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. німчик — НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Т. Шевченко); Німчик вийняв пістолет і .. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
  3. німчик — Ні́мчик, -ка; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. німчик — НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Шевч., І, 1951, 262); Німчик вийняв пістолет і.. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126).  Словник української мови в 11 томах
  5. німчик — Німчик, -ка м. 1) Нѣмой человѣкъ. 2) Нѣмецъ. --------------- Німчик, -ка м. ум. отъ німець.  Словник української мови Грінченка