обгороджений

Обгоро́джений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. обгороджений — обгоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обгороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обгородити. || обгороджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обгороджений — ОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обгороди́ти. Двір добре обгороджений, що не можна зайти (з казки); Юра вийшов на невеличку сіножать, обгороджену воринням (І.  Словник української мови у 20 томах
4. обгороджений — ОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обгороди́ти. Двір добре обгороджений, що не можна зайти (Укр.. казки, легенди.., 1957, 144); Юра вийшов на невеличку сіножать, обгороджену воринням (Фр.  Словник української мови в 11 томах