оберегти —
оберегти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
оберегти —
[обеиреигти] -реижу, -реижеш, -реижеимо, -реижеите; мин. -р'іг, -реигла; нак. -реижи, -реиж'іт'
Орфоепічний словник української мови
оберегти —
див. оберігати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оберегти —
ОБЕРЕГТИ́ див. оберіга́ти.
Словник української мови у 20 томах
оберегти —
БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док.
Словник синонімів української мови
оберегти —
ОБЕРЕГТИ́ див. оберіга́ти.
Словник української мови в 11 томах
оберегти —
Оберега́ти, -га́ю, -єш сов. в. оберегти, -режу, -жеш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10.
Словник української мови Грінченка