Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

обкурити

Обкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. обкурити — обкури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обкурити — див. обкурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкурити — ОБКУРИ́ТИ див. обку́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. обкурити — ОБКУРИ́ТИ див. обку́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. обкурити — Обкурити, -ся см. обкурювати, -ся.  Словник української мови Грінченка