обкурити
Обкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкурити — обкури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обкурити — див. обкурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкурити — ОБКУРИ́ТИ див. обку́рювати. Словник української мови у 20 томах
- обкурити — ОБКУРИ́ТИ див. обку́рювати. Словник української мови в 11 томах
- обкурити — Обкурити, -ся см. обкурювати, -ся. Словник української мови Грінченка