обкурити

Обкурити, -ся

см. обкурювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкурити — обкури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкурити — див. обкурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкурити — ОБКУРИ́ТИ див. обку́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. обкурити — Обкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обкурити — ОБКУРИ́ТИ див. обку́рювати. Словник української мови в 11 томах