обкурювати

Значення в інших словниках

1. обкурювати — обку́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обкурювати — -юю, -юєш, недок., обкурити, -курю, -куриш, док., перех. 1》 Обдавати, оповивати димом. 2》 Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. 3》 Покривати сажею, кіптявою. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкурювати — ОБКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док. 1. кого, що. Обдавати, оповивати димом, газом, випарами якоїсь речовини тощо. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (М. Словник української мови у 20 томах
4. обкурювати — ОБКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех. 1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах
5. обкурювати — Обкурювати, -рюю, -єш сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163. Словник української мови Грінченка