Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

облетіти

Облеті́ти, див. обліта́ти

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. облетіти — облеті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. облетіти — [облеит’ітие] -леичу, -еитиш, -еитиемо, -еитиете; нак. -еити, -еит'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. облетіти — див. облітати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облетіти — ОБЛЕТІ́ТИ див. обліта́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
  5. облетіти — ОБЛЕТІ́ТИ див. обліта́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
  6. облетіти — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст.  Словник синонімів української мови
  7. облетіти — Облеті́ти, -лечу́, -ти́ш гл. 1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла. Шевч. 2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло. Рудч. Ск. І. 66.  Словник української мови Грінченка