облетіти

облеті́ти

[обле^ит’іти^е]

-ле^ичу, -е^итиш, -е^ити^емо, -е^ити^ете; нак. -е^ити, -е^ит'іт'

Значення в інших словниках

1. облетіти — облеті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. облетіти — див. облітати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облетіти — ОБЛЕТІ́ТИ див. обліта́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
4. облетіти — ОБЛЕТІ́ТИ див. обліта́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
5. облетіти — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст.  Словник синонімів української мови
6. облетіти — Облеті́ти, див. обліта́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. облетіти — Облеті́ти, -лечу́, -ти́ш гл. 1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла. Шевч. 2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло. Рудч. Ск. І. 66.  Словник української мови Грінченка