облесливість

обле́сливість

[облесли^ев'іс'т']

-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. облесливість — обле́сливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. облесливість — -вості, ж. Властивість за знач. облесливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облесливість — ОБЛЕ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обле́сливий. Я скажу тобі, що пишу його завжди од щирого серця, а не для лицемірства та облесливості (Л. Укр., V, 1956, 116); Я уподобав Юруша за його ласкавість та облесливість (Н.-Лев., III, 1956, 301).  Словник української мови в 11 томах
4. облесливість — ОБЛЕ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. обле́сливий. Я скажу тобі, що пишу його [лист] завжди од щирого серця, а не для лицемірства та облесливості (Леся Українка); До неї [Кайдашихи] прилипла якась облесливість у розмові (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
5. облесливість — Обле́сливість, -вости; -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. облесливість — Облесливість, -вости ж. Льстивость. Желех.  Словник української мови Грінченка