облесливість
ОБЛЕ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обле́сливий.
Я скажу тобі, що пишу його завжди од щирого серця, а не для лицемірства та облесливості (Л. Укр., V, 1956, 116);
Я уподобав Юруша за його ласкавість та облесливість (Н.-Лев., III, 1956, 301).
Словник української мови (СУМ-11)