облесливо
ОБЛЕ́СЛИВО. Присл. до обле́сливий.
Прошення було написано хитро, облесливо і разом з тим з отрутою (Н.-Лев., IV, 1956, 167);
— Заходьте, шановний Антоне Андрійовичу, — облесливо воркотів ад’ютант. — Найясніший князь нетерпляче чекає на вас (Добр., Очак. розмир, 1965, 143).
Словник української мови (СУМ-11)