облесливо
ОБЛЕ́СЛИВО.
Присл. до обле́сливий.
Прошення було написано хитро, облесливо і разом з тим з отрутою (І. Нечуй-Левицький);
– Заходьте, шановний Антоне Андрійовичу, – облесливо воркотів ад'ютант. – Найясніший князь нетерпляче чекає на вас (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)