облесний
ОБЛЕ́СНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що обле́сливий.
Облесний люд колись в околі Його за смілість вихваляв (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 143);
Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Кач., Вибр., 1953, 170);
Директор змінив маску. З обличчя спливла облесна чемність, і воно стало якимось більш людським (Вільде, Троянди.., 1961, 120).
Словник української мови (СУМ-11)