облесний

ОБЛЕ́СНИЙ, а, е.

Те саме, що обле́сливий.

Облесний люд колись в околі Його за смілість вихваляв (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Я. Качура);

Директор змінив маску. З обличчя спливла облесна чемність, і воно стало якимось більш людським (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. облесний — обле́сний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. облесний — див. підлабузник  Словник синонімів Вусика
3. облесний — -а, -е, рідко. Те саме, що облесливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. облесний — ОБЛЕ́СНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що обле́сливий. Облесний люд колись в околі Його за смілість вихваляв (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 143); Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Кач., Вибр., 1953, 170); Директор змінив маску.  Словник української мови в 11 томах
5. облесний — Обле́сний, -а, -е = облесливий. Мнж. 187. Подобалась вона Люборацькій, бо облесна була. Св. Л. 83.  Словник української мови Грінченка