1. Словник української мови у 20 томах

облесний

ОБЛЕ́СНИЙ, а, е.

Те саме, що обле́сливий.

Облесний люд колись в околі Його за смілість вихваляв (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Я. Качура);

Директор змінив маску. З обличчя спливла облесна чемність, і воно стало якимось більш людським (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облесний — обле́сний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. облесний — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. облесний — -а, -е, рідко. Те саме, що облесливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облесний — ОБЛЕ́СНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що обле́сливий. Облесний люд колись в околі Його за смілість вихваляв (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 143); Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Кач., Вибр., 1953, 170); Директор змінив маску. Словник української мови в 11 томах
  5. облесний — Обле́сний, -а, -е = облесливий. Мнж. 187. Подобалась вона Люборацькій, бо облесна була. Св. Л. 83. Словник української мови Грінченка