1. Словник української мови у 20 томах

облесливість

ОБЛЕ́СЛИВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. обле́сливий.

Я скажу тобі, що пишу його [лист] завжди од щирого серця, а не для лицемірства та облесливості (Леся Українка);

До неї [Кайдашихи] прилипла якась облесливість у розмові (І. Нечуй-Левицький).

2. Облесливі слова, розмови.

Я візьму тебе за жінку. Будеш зі мною царювати і мені правду казати, бо кругом себе я чую тільки неправду та облесливість (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облесливість — обле́сливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. облесливість — [облеслиев'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. облесливість — -вості, ж. Властивість за знач. облесливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облесливість — ОБЛЕ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обле́сливий. Я скажу тобі, що пишу його завжди од щирого серця, а не для лицемірства та облесливості (Л. Укр., V, 1956, 116); Я уподобав Юруша за його ласкавість та облесливість (Н.-Лев., III, 1956, 301). Словник української мови в 11 томах
  5. облесливість — Обле́сливість, -вости; -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. облесливість — Облесливість, -вости ж. Льстивость. Желех. Словник української мови Грінченка