облесник
ОБЛЕ́СНИК, а, ч. Той, хто улещує, облещує кого-небудь; особа, схильна до лестощів;
// Підлабузник, підлесник.
Він [Суворов] знав, що потьомкінські облесники ще не раз докорятимуть йому втратами (Добр., Очак. розмир., 1965, 361).
Словник української мови (СУМ-11)