оборонний —
оборо́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
оборонний —
[оборон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
оборонний —
-а, -е. Прикм. до оборона 3-5). || Який працює на оборону країни. || Признач. для оборони. Оборонна промисловість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оборонний —
ОБОРО́ННИЙ, а, е. Прикм. до оборо́на 3-5. За п’ять днів авіаційної й артилерійської підготовки гітлерівці кинули на Севастопольський оборонний район сорок шість тисяч фугасних бомб (Кучер, Голод, 1961, 165); Полк, в якому служив лейтенант Заярний...
Словник української мови в 11 томах
оборонний —
ОБОРО́ННИЙ, а, е. Стос. до оборони (1, 3, 4 знач.). За п'ять днів авіаційної й артилерійської підготовки гітлерівці кинули на Севастопольський оборонний район сорок шість тисяч фугасних бомб (В.
Словник української мови у 20 томах
оборонний —
Оборо́нний, -а, -е Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка