оборонний
ОБОРО́ННИЙ, а, е.
Стос. до оборони (1, 3, 4 знач.).
За п'ять днів авіаційної й артилерійської підготовки гітлерівці кинули на Севастопольський оборонний район сорок шість тисяч фугасних бомб (В. Кучер);
Полк, в якому служив лейтенант Заярний, зазнав великих втрат в оборонних боях на Україні, і його восени відправили в тил на поповнення (А. Хорунжий);
Починається вірш [І. Франка “На суді”] як оборонна промова, далі він набирає полемічного характеру (з навч. літ.);
// Признач. для оборони (у 3, 4 знач.).
Оборонні роботи на плацдармі були саме в розпалі (О. Гончар);
Оборонні стіни, що складалися з трьох поясів, досягали в найбільш вразливих місцях понад 8 м завтовшки (з навч. літ.);
На горбах, за хутором, будували оборонні споруди (Л. Первомайський);
// Який працює на оборону країни.
Оборонна промисловість потребувала замінників імпортної або тимчасово недоступної сировини або розширення існуючої сировинної бази (з наук.-попул. літ.);
Мама працювала інженером на оборонному заводі (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)