обпирати —
обпира́ти 1 дієслово недоконаного виду притуляти обпира́ти 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне розм.
Орфографічний словник української мови
обпирати —
I -аю, -аєш, недок., обперти і обіперти, обіпру, обіпреш, док., перех. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. II -аю, -аєш, недок., обіпрати, обперу, обпереш, док., перех., розм. Прати кому-небудь усе необхідне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обпирати —
ОБПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕ́РТИ і ОБІПЕ́РТИ, обіпру́, обіпре́ш, док., перех. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. Легке напруження. Так наче хочеш обперти зомлілу спину й не маєш об віщо (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
обпирати —
ОБПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕ́РТИ, ОБІПЕ́РТИ, обіпру́, обіпре́ш, док., що. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. Легке напруження. Так наче хочеш обперти зомлілу спину й не маєш об віщо (М.
Словник української мови у 20 томах
обпирати —
ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови