Значення в інших словниках образити — обра́зити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови образити — зачепити честь (гідність, самолюбство) чию (чиє); зачепити возом кого, жарт.; зачепити за живе (до живого) кого. [Михайло:] Мамо, тут зачепили честь моєї нареченої (Собко, П’єси, 1958... Словник фразеологічних синонімів образити — див. ображати. Великий тлумачний словник сучасної мови образити — ОБРА́ЗИТИ див. обража́ти. Словник української мови в 11 томах образити — ОБРА́ЗИТИ див. обража́ти. Словник української мови у 20 томах образити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови образити — Образити, -ся см. ображати, -ся. Словник української мови Грінченка