Значення в інших словниках
-
образити —
обра́зити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
образити —
зачепити честь (гідність, самолюбство) чию (чиє); зачепити возом кого, жарт.; зачепити за живе (до живого) кого. [Михайло:] Мамо, тут зачепили честь моєї нареченої (Собко, П’єси, 1958...
Словник фразеологічних синонімів
-
образити —
див. ображати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
образити —
ОБРА́ЗИТИ див. обража́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
образити —
ОБРА́ЗИТИ див. обража́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
образити —
КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
образити —
Обра́зити, див., обража́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)