Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

обряджати

Обряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш = опоряджа́ти

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. обряджати — обряджа́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. обряджати — [обр'аgатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
  3. обряджати — і рідко обряжати, -аю, -аєш, недок., обрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех., розм. 1》 Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обряджати — ОБРЯДЖА́ТИ і рідко ОБРЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., перех., розм. 1. Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг). У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце — обстібається..  Словник української мови в 11 томах
  5. обряджати — ОБРЯДЖА́ТИ і рідко ОБРЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., кого. 1. Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг). У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце – обстібається ..  Словник української мови у 20 томах
  6. обряджати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови