обряджати
обряджа́ти
і рідко обряжати, -аю, -аєш, недок., обрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех., розм.
1》 Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг).
|| Обмивати й одягати покійника.
|| ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого-, що-небудь.
2》 Влаштовувати, справляти що-небудь.
|| Готувати до чогось, перед чимось; лаштувати, обладнувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови