обстріл —
о́бстріл іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
обстріл —
[обстр'іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
обстріл —
-у, ч. 1》 Тривала стрільба по якій-небудь цілі. Тримати під обстрілом. 2》 спец. Видимий простір, який прострілюється. Зона обстрілу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обстріл —
О́БСТРІЛ, у, ч. 1. Тривала стрільба по якій-небудь цілі. Після третьої міни на своєму сліду Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Іван Ле); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
обстріл —
бра́ти / взя́ти під о́бстріл кого. Різко критикувати, викривати, висміювати і т. ін. кого-, що-небудь. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей (З журналу). під о́бстрілом.
Фразеологічний словник української мови
обстріл —
I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле).
Словник синонімів української мови
обстріл —
О́БСТРІЛ, у, ч. 1. Тривала стрільба по якій-небудь цілі. Після третьої міни на своєму сліду Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Ле, Право.., 1957, 116); *Образно.
Словник української мови в 11 томах