обстріл
О́БСТРІЛ, у, ч.
1. Тривала стрільба по якій-небудь цілі.
Після третьої міни на своєму сліду Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Іван Ле);
* Образно. Йому не терпілося якомога швидше зникнути з-під обстрілу сотень пар очей (М. Руденко).
2. спец. Видимий простір, який прострілюється.
Я бачив через рідкий очерет Карпів кашкет на голові і весь простір його обстрілу (Олесь Досвітній);
Солдати .. розчистили перед кулеметами сектори обстрілу, – адже кулемети мали прикрити їх, косити ворожих солдатів, поки свої коситимуть жито (Ю. Мушкетик).
Зо́на о́бстрілу див. зо́на;
Трима́ти під о́бстрілом див. трима́ти.
◇ Бра́ти / взя́ти під о́бстріл див. бра́ти;
(1) Під о́бстрілом – у становищі людини, яку за щось критикують, лають, яка зазнає різних нападок.
Панас Мирний завжди був під обстрілом, і тільки .. літературознавству під силу було по-справжньому і вірно поцінувати його (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)