овація —
ова́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
овація —
див. ОПЛЕСКИ.
Словник синонімів Караванського
овація —
див. аплодисменти
Словник синонімів Вусика
овація —
-ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
овація —
Прослава, див. глорифікація
Словник чужослів Павло Штепа
овація —
ОВА́ЦІЯ, ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Бачинський при від'їзді з Кракова крикнув нам з вікна: “Слава, молоді радикали!” і ми єму [йому] зробили овацію (В. Стефаник); Манюрка заспівала.
Словник української мови у 20 томах
овація —
ова́ція (лат. ovatio – малий тріумф, від ovo – торжествую) палке схвалення і привітання, бурхливі оплески.
Словник іншомовних слів Мельничука
овація —
ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах.
Словник синонімів української мови
овація —
ОВА́ЦІЯ, ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Твій Бачинський при від’їзді з Кракова крикнув нам з вікна: "Слава, молоді радикали!" і ми єму [йому] зробили овацію (Стеф., III, 1954, 50); Манюрка заспівала.
Словник української мови в 11 томах