Значення в інших словниках
-
огидний —
оги́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
огидний —
ГИДКИЙ, ПАСКУДНИЙ, плюгавий, р. обридний; (вчинок) ганебний, підлий.
Словник синонімів Караванського
-
огидний —
див. гидкий; ненависний; поганий
Словник синонімів Вусика
-
огидний —
[огиднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
огидний —
-а, -е. 1》 Який викликає почуття огиди. 2》 Ганебний, підлий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
огидний —
ОГИ́ДНИЙ, а, е. 1. Який викликає почуття огиди. Навіть Адась почув, що ціла та розмова була якась огидна, і перестав усміхатися (І.
Словник української мови у 20 томах
-
огидний —
ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І.
Словник синонімів української мови
-
огидний —
ОГИ́ДНИЙ, а, е. 1. Який викликає почуття огиди. Навіть Адась почув, що ціла та розмова була якась огидна, і перестав усміхатися (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
огидний —
Оги́дний, -а, -е Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Словник української мови Грінченка