огидний
ОГИ́ДНИЙ, а, е.
1. Який викликає почуття огиди.
Навіть Адась почув, що ціла та розмова була якась огидна, і перестав усміхатися (І. Франко);
Мене моїм чуттям природа напоїла, А я його таю, бо люди загудуть І чистую любов, що дух заполонила, Огидною розпустою назвуть (А. Кримський);
Огидне безволля взяло молоду жінку (К. Гордієнко).
2. Ганебний, підлий.
Спільне у Мартовича і Гоголя – критичне, сатиричне ставлення до .. дійсності і непримиренність до всього огидного, мерзенного в ній (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)