Словник української мови у 20 томах

огидливість

ОГИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. оги́дливий; почуття огиди.

Слизький .. черв'як не міг би наповнити його більшою огидливістю і страхом, як .. ці, ніби для його власного добра, вимовлені слова (О. Кобилянська);

Не зневага навіть, а просто якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. огидливість — оги́дливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. огидливість — -вості, ж. Абстр. ім. до огидливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огидливість — ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. огидливість — ОГИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до оги́дливий. Слизький.. черв’як не міг би наповнити його більшою огидливістю і страхом, як .. ці, ніби для його власного добра, вимовлені слова (Коб., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  5. огидливість — Огидливість, -вости ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних. Мир. ХРВ. 374.  Словник української мови Грінченка