Словник української мови у 20 томах

огидливо

ОГИ́ДЛИВО.

Присл. до оги́дливий.

Він огидливо скривився й хитнув головою – мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Олесь Досвітній);

Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (О. Донченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. огидливо — оги́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. огидливо — Присл. до огидливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огидливо — ОГИ́ДЛИВО. Присл. до оги́дливий. Він огидливо скривився й хитнув головою — мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Досв., Вибр., 1959, 143); Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (Донч., III, 1956, 76).  Словник української мови в 11 томах