огидливо
ОГИ́ДЛИВО. Присл. до оги́дливий.
Він огидливо скривився й хитнув головою — мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Досв., Вибр., 1959, 143);
Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (Донч., III, 1956, 76).
Словник української мови (СУМ-11)