огидливо —
Присл. до огидливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
огидливо —
ОГИ́ДЛИВО. Присл. до оги́дливий. Він огидливо скривився й хитнув головою – мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Олесь Досвітній); Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
огидливо —
ОГИ́ДЛИВО. Присл. до оги́дливий. Він огидливо скривився й хитнув головою — мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Досв., Вибр., 1959, 143); Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (Донч., III, 1956, 76).
Словник української мови в 11 томах