окружний —
окру́жний прикметник від: 'округа' — навколишня місцевість окружни́й прикметник від: 'округ'
Орфографічний словник української мови
окружний —
ОКРУЖНИЙ – ОКРУЖНИЙ – КРУЖНИЙ Окружний. 1. Який стосується округи: окружні села. 2. Який має форму круга: окружне піддашшя. Окружний. 1. Який стосується округу: окружний суд, окружна виборча дільниця.
Літературне слововживання
окружний —
I [оукружнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (окружні села) II [окружний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (окружна дорога)
Орфоепічний словник української мови
окружний —
-а, -е. 1》 Прикм. до округ. Окружна виборча комісія. 2》 Розташований навколо чого-небудь; який діє по колу. 3》 у знач. ім. окружний, -ного, ч., заст. Чиновник повітової адміністрації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
окружний —
див. окольний, окружаючий, округа, регіональний
Словник чужослів Павло Штепа
окружний —
ОКРУЖНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до о́круг. Приїхали [Славко і Краньцовська ] в місто X. Це – повітове місто, осідок староства й окружного суду (Л. Мартович); Окружна виборча комісія. 2. Розташований навколо чого-небудь; який діє по колу.
Словник української мови у 20 томах
окружний —
ОКРУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до окру́га 1. — І Римськії поставить [Еней] стіни, В них буде жити, як в раю; Великі зробить переміни Во всім окружнім там краю (Котл.
Словник української мови в 11 томах