оперета —
опере́та іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
оперета —
-и, ж. 1》 Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. || Театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені. || тільки одн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оперета —
(іт. operetta — маленька опера) — музично — сценічна вистава переважно розважального характеру, яка поєднує монологічне і діалогічне мовлення з вокальною та інструментальною музикою, танцювальне мистецтво й естрадні прийоми. Найбільш визначні...
Словник-довідник музичних термінів
оперета —
ОПЕРЕ́ТА, и, ж. 1. Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. Перед виїздом він [М. В. Лисенко] написав у Києві нову оперету “Різдвяна ніч” у чотирьох діях (з наук.
Словник української мови у 20 томах
оперета —
опере́та (італ. operetta, букв. – невелика опера) музично-сценічний твір комедійного характеру, в якому співи й танець поєднуються з розмовним діалогом.
Словник іншомовних слів Мельничука
оперета —
1. музичний сценічний твір розважального характеру, із співаними та інструментальними номерами, балетом, розмовними сценами, попереджений увертюрою і завершений фіналом; виникла в І-й полов. XIX ст.; 2. театр, в якому виконують о.
Універсальний словник-енциклопедія
оперета —
ОПЕРЕ́ТА (музично-драматичний комедійний твір розважального характеру; театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені), МУЗИ́ЧНА КОМЕ́ДІЯ, ОПЕРЕ́ТКА розм. До того ж часу (1872 р.) відноситься його (М.
Словник синонімів української мови
оперета —
ОПЕРЕ́ТА, и, ж. 1. Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом. Перед виїздом він [М. В. Лисенко] написав у Києві нову оперету "Різдвяна ніч" у чотирьох діях (Укр. муз.
Словник української мови в 11 томах