опечений —
опе́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
опечений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опекти. || опечено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опечений —
ОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опекти́. Від бою, що утих, іще не охолола опечена вогнем, розтерзана земля (І. Гончаренко); * Образно. – Не печи мене жінкою, бо я вже й так опечений... Я її ненавиджу, вона перевела мій вік молодий... (М.
Словник української мови у 20 томах
опечений —
як (мов, ні́би і т. ін.) опе́чений (рідше обпе́чений). 1. Дуже збуджений, сердитий, переляканий і т. ін. Сагайдачний, як опечений, забігав по кімнаті (З. Тулуб); В цій контратаці бійці мали славну перемогу... Німці бігли од них як опечені (О. Довженко).
Фразеологічний словник української мови
опечений —
ОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опекти́. Від бою, що утих, іще не охолола опечена вогнем, розтерзана земля (Гонч., Вибр., 1959, 176); *Образно. — Не печи мене жінкою, бо я вже й так опечений… Я її ненавиджу, вона перевела мій вік молодий… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах