Опові́да́ння, -ння, в -нні; -да́ння, -да́ннів і -да́нь, -да́нням
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
оповідання —
(з невеликим змістом) розповідь, (літературний твір) новела.
Словник синонімів Полюги
оповідання —
оповіда́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
оповідання —
ОПОВІДАННЯ – РОЗПОВІДЬ, ОПОВІДЬ Збігаються у значенні "словесне повідомлення про когось, щось", але оповідання також "невеликий за обсягом прозовий художній твір": збірка оповідань.
Літературне слововживання
оповідання —
(усне) розповідь, історія, оповідь, оповість, опис, (почутого) переказ; (писане) новела <-еля>, б. з. повістка; (невеличке) образок, шкіц, етюд, новелетка, г. сильветка; оповіданнячко.
Словник синонімів Караванського
оповідання —
[опов'ідан':а] -н':а, р. мн. -ан'
Орфоепічний словник української мови
оповідання —
-я, с. 1》 Дія за знач. оповідати. 2》 Словесне повідомлення про кого-, що-небудь; розповідь. 3》 літ. Невеликий за обсягом прозовий художній твір; новела.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оповідання —
1. оповідь, оповідка, повідь, повість, див. розказ, легенда, сага 2. це дія
Словник чужослів Павло Штепа
оповідання —
ОПОВІДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповіда́ти. А Денис усе оповідав, .. розпалений своїм оповіданням, згадкою про відбуту боротьбу (Б. Грінченко); Майстерно передає Гребінка природну розповідь.
Словник української мови у 20 томах
оповідання —
опові́дання оповідання, розповідь ◊ не до опові́дання не можна передати словами (ср, ст): У хаті такий байзель... не до оповідання (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
оповідання —
Невеликий прозовий твір з одноплановим сюжетом та вільною композицією.
Універсальний словник-енциклопедія
оповідання —
ОПОВІДА́ННЯ (невеликий за обсягом прозовий художній твір), МІНІАТЮ́РА, ОПОВІ́ДКА розм. рідко, ПОВІ́СТКА заст., ПРИПОВІ́СТКА діал.; НОВЕ́ЛА (про незвичайну подію з несподіваним кінцем).
Словник синонімів української мови
оповідання —
ОПОВІДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповіда́ти. А Денис усе оповідав, .. розпалений своїм оповіданням, згадкою про відбуту боротьбу (Гр., II, 1963, 256); Майстерно передає Гребінка природну розповідь.
Словник української мови в 11 томах
оповідання —
Оповіда́ння, -ня с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Словник української мови Грінченка