опій —
о́пій іменник чоловічого роду наркотик опі́й іменник чоловічого роду хвороба коней
Орфографічний словник української мови
опій —
I `опій-ю, ч. Висушений молочний сік з недозрілих маківок, який є сильним наркотиком; використовується в медицині як болезаспокійливий і снотворний засіб. || перен. Те, що притуплює розум, свідомість, заважає правильному сприйманню дійсності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опій —
ОПІ́Й, опо́ю, ч. Ревматичне запалення копит у коней, причиною якого є напування розгарячілих тварин. Нерідко бувають випадки ревматичного запалення копит, відомого під назвою опій (з навч. літ.). О́ПІЙ, ю...
Словник української мови у 20 томах
опій —
о́пій, о́піум (лат. opium, з грец. όπιον, від όπός – рослинний сік) засохлий на повітрі молочний сік з нестиглих головок снотворного маку. Містить алкалоїди: морфін, папаверин, кодеїн та ін. В медицині О. застосовують як знеболюючий засіб.
Словник іншомовних слів Мельничука
опій —
Висушений молочний сік недозрілих плодів опійного маку; містить понад 20 алкалоїдів; найважливіші: морфін (знеболювальна дія), кодеїн (протикашльова дія), папаверин (спазмолітичний засіб); часте вживання о. призводить до залежності.
Універсальний словник-енциклопедія
опій —
О́ПІЙ, ю, ч. Висушений молочний сік з недозрілих маківок, який є сильним наркотиком; використовується в медицині як болезаспокійливий і снотворний засіб. — Ви знаєте, се поле — капітал. З цього маку можна би робити прегарний опій (Мак., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
опій —
Опій, -по́ю м. 1) Опой. 2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою. Харьк.
Словник української мови Грінченка